FANDOM


Гвардія
Гвардія знак
Загальна інформація
Фракція (належність)
Icon USSR

СРСР
Рід, вид військ В грі клас важкої піхоти
В основному піхота, проте були гвардійські кораблі, підрозділи реактивної артилерії, ствольної артилерії, танкові частини
З якого року доступно в грі 1942+
З якого класу апгрейд зі стрільців
Швидкість пересування 24 км/год
Вартість в грі $5
Вартість вдосконалення $50


Гва́рдія, ґвардія (від італ. guardia) — добірна привілейована частина військ. З'явилася в рабовласницьку епоху у вигляді загонів охоронців монархів і полководців. У Стародавньої Греції добірні війська називалися священною дружиною. Стародавня Македонія утримувала особливі добірні піші загони й кінну дружину гетерів («царських улюбленців»), які становили звичайно останній резерв царя. У Древньому Римі було 9 добірних когорт по 500 чол. (преторіанці). Найчисленніші добірні війська мала Древня Персія — 10 тисячний корпус «безсмертних».

Крім охорони монархів і полководців на відбірні війська покладалося також виконання найскладніших завдань у ході ведення воєнних дій. Добірні загони македонської армії й кінна дружина гетерів брали активну участь у всіх боях у війнах Олександра Македонського.

Історія виникненняРедагувати

Термін «гвардія» з'явився в Італії в 12 столітті й позначав добірний загін для охорони державного прапора. В 15 столітті гвардія було створена у Франції, в 17 столітті — в Англії, Швеції, Росії, Пруссії, в 19 столітті — у Туреччині, Японії й інших країнах.

Найчисленніша гвардія була у Франції, Росії й Німеччині. Французька королівська гвардія в 17 столітті складалася з 2 корпусів і включала легку кавалерію, гвардійських жандармів і мушкетерів. Під час Великої французької революції королівська гвардія була ліквідована. Замість неї була створена національна гвардія, замінена при Директорії консульською гвардією. Остання в 1805 була перетворена в імператорську гвардію Наполеона I. До її складу входили усі роди військ: піхота, кавалерія, артилерія, флот, жандармерія. В 1809 гвардія нараховувала 10 тис. чоловік і поділялася на Стару й знов створену (Молоду). В 1812 французька гвардія складалася з 22 піхотних і 7 кавалерійських полків, 13 артилерійських рот, інженерних і інших підрозділів (до 60 тис.чол.). Призначення у гвардію вважалося великою честю. Кандидати у гвардію повинні були прослужити в строю 5 років, брати участь не менш ніж у 2 кампаніях, мати воєнне дарування й бездоганну поведінку. В 1814 чисельність гвардії була доведена до 100 тис. чоловік. Після повалення Наполеона I гвардія була скорочена до кількох полків піхоти й кавалерії й невеликої кількості окремих рот (для охорони палаців).

Гвардія в РСЧА (Радянській арміїРедагувати

У Радянському Союзі гвардія була відроджена 18 вересня 1941, коли відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандування за масовий героїзм, мужність особового складу, високу воєнну майстерність наказом наркома оборони СРСР № 308 були перейменовані: 100-а стрілецька дивізія (командир генерал-майор Русіянов І. Н.) — в 1-у гвардійську стрілецьку дивізію; 127-а стрілецька дивізія — в 2-у гвардійську стрілецьку дивізію; 153-я стрілецька дивізія — в 3-ю гвардійську стрілецьку дивізію; 161-а стрілецька дивізія — в 4-у гвардійську стрілецьку дивізію. У танкових військах гвардійської стала 4-а танкова бригада полковника Катукова М. Е., перетворена на 1-у гвардійську танкову бригаду 11 листопада 1941. Першим гвардійським авіаційним полком 6 грудня 1941 став 29-й Червонопрапорний винищувальний авіаційний полк, льотчики якого за 2,5 місяці війни збили 47 літаків противника. У квітні 1942 гвардійськими стали крейсер «Червоний Кавказ», ескадрений міноносець «Стійкий», а в червні й крейсер «Червоний Крим».

Частинам і з'єднанням, відзначеним гвардійського звання, відповідно до постанови Президії Верховної Ради СРСР вручалися гвардійські прапори.

21 травня 1942 Указом Президії Верховної Ради СРСР для військовослужбовців гвардійських частин і з'єднань Радянської армії був заснований нагрудний знак «Гвардія», а для гвардійців ВМФ — прямокутна пластинка з муаровою стрічкою помаранчевих кольорів із чорними поздовжніми смугами. Одночасно були введені гвардійські військові звання.

У Сталінградській битві воювали 1-а, 2-а, 3-я гвардійські армії, а після розгрому німецьких загарбників під Сталінградом у гвардійські перетворені 24, 66, 21, 64, 62, 30 і 16-а загальновійськові армії, які стали відповідно йменуватися 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 і 11-й гвардійськими арміями.

В 1943 з'являються перші гвардійські танкові армії: 22 лютого — 4-а (1-го формування) і 5-а танкові. В 1944 у гвардійські перетворені 1-а, 2-а й 6-а, а в 1945 і 4-а (2-го формування) танкові армії.


На 9 травня 1945 у Радянських збройних силах гвардійського звання були визнані гідними: 11 загальновійськових і 6 танкових армій; 1 кінно-механізована група; 40 стрілецьких, 7 кавалерійських, 12 танкових, 9 механізованих і 14 авіаційних корпусів; 117 стрілецьких, 9 повітряно-десантних, 17 кавалерійських, 6 артилерійських, 53 авіаційних і 6 зенітно-артилерійських дивізій, 7 дивізій реактивної артилерії; 13 мотострілецьких, 3 повітряно-десантних, 66 танкових, 28 механізованих, 3 самохідно-артилерійських, 64 артилерійських полків; 1 мінометна, 11 винищувально-протитанкових, 40 реактивної артилерії, 6 інженерних і 1 залізнична бригади; 1 укріплений район; 18 бойових кораблів і велика кількість частин різних родів військ.


У гріРедагувати

Треба написати розділ

Виноски Редагувати