ІС-2 | |
Вигляд зліва У грі | |
Призначення |
Важкий танк |
Виробник | СРСР |
ІС-2 — радянський важкий танк періоду радянсько-німецької війни. Абревіатура ІС (рос. ИС) означає рос. «Иосиф Сталин» — офіційна назва серійних радянських важких танків випуску 1943–1953 років. Індекс 2 означає другу серійну модель танка цього сімейства. У роки радянсько-німецької війни разом з позначенням ІС-2 на рівних використовувалась назва ІС-122, в цьому випадку індекс 122 означає калібр основного озброєння машини. ІС-2 був найпотужнішим і найбільш важкоброньованим з радянських серійних танків періоду війни, і одним з найсильніших танків на той час у світі. Танки цього типу відіграли значну роль в боях 1944–1945 років, особливо відзначившись при штурмі міст. Після завершення війни ІС-2 були модернізовані і перебували на озброєнні Радянської та Російської армій до 1995 року. Також танки ІС-2 поставлялися в деякі країни і брали участь в кількох післявоєнних збройних конфліктах.
Історія створення[]
Найбезпосередніший вплив на темпи виготовлення цих машин зробила поява восени-взимку 1942-1943-го років на радянсько-німецькому фронті нових німецьких важких танків «Тигр». Постановою ДКО № 2943сс від 24 лютого 1943 Челябінському Кіровському заводу і заводу № 100 НКТП (так до того часу став називатись Дослідний танковий завод) пропонувалося виготовити і пред'явити на держвипробування два дослідні зразки танків «Йосип Сталін» — ІС. Як базу для них взяли останні варіанти КВ-13. При цьому перший, озброєний 76-мм гарматою ЗІС-5, отримав позначення ІС-1 зі збереженням заводського індексу «об'єкт 233», а другий, зі 122-мм танкової гаубицею У-11 в башті, запозиченої у досвідченого важкого танка КВ-9, — ІС-2 (об'єкт 234).
Перший варіант важкого танка ІС-2 («Йосип Сталін») з 85-мм гарматою Д-5Т (об'єкт 237) був розроблений влітку 1943 року на Челябінському Кіровському заводі під керівництвом провідного конструктора Н. Ф. Шашмуріна. 7 серпня постановою ДКО танк прийняли на озброєння. Серійне виробництво ІС-1 (або ІС-85) почалося наприкінці жовтня.
При масі в 44 т, що відносно трохи більше ніж маса танка КВ-1с (42,5 т), нова бойова машина мала товстішу броню. Вежа, лобова деталь і підбаштова частина корпуса відливались. Установка малогабаритних планетарних механізмів повороту (ПМП) конструкції А. І. Благонравова дозволила зменшити ширину корпуса ІС-1 на 18 см у порівнянні з КВ-1с.
Майже одночасно з ІС-1 почалося виробництво могутнішої збройної моделі — ІС-2 (об'єкт 240). Щойно створена 122-мм танкова гармата Д-25Т (яка спочатку мала поршневий затвор) з початковою швидкістю снаряда 781 м/с могла вражати всі основні типи німецьких танків на всіх дистанціях бою. У дослідному порядку на танку ІС установлювалися 85-мм гармата великої потужності з початковою швидкістю снаряда 1050 м/с і 100-мм гармата З-34.
4 вересня 1943-го року постановою ДКО № 4043сс важкий танк ІС-85 прийняли на озброєння Червоної Армії. Цією ж постановою Дослідний завод № 100 зобов'язували спроектувати, виготовити і випробувати спільно з Техуправлінням ГБТУ до 15 жовтня 1943 року танк ІС, озброєний гарматою калібру 122 мм, а до 1 листопада — на його базі артсамохід ІС-152.
Першим ідею озброїти ІС гарматою більшого калібру, ніж 85 мм, висловив директор і головний конструктор заводу № 100 Котін. На початку серпня 1943-го року, вивчаючи підсумки Курської битви, він звернув увагу на те, що з усіх артсистем найкраще боролася з «тиграми» 122-мм корпусна гармата зразка 1931/37 років (А-19). До такого ж висновку дійшли і конструктори заводу № 9, де розроблявся і виготовлявся дослідний зразок важкої протитанкової гармати Д-2 накладенням ствола з балістикою гармати А-19 на лафет 122-мм дивізійної гаубиці М-30. Використовувати цю потужну гармату передбачалося найперше для боротьби з важкими танками противника. Оскільки ствол такої гармати був вмонтований в люльку і лафет М-30 і гармата Д-2 успішно пройшла випробування, реальною стала ідея установки ствола А-19 у важкий танк із застосуванням круглої люльки, противідкатних пристроїв і підйомного механізму від дослідної танкової 122-мм гаубиці У-11, як це було зроблено при створенні 85-мм гармат Д-5Т і Д-5С. Однак це було можливо тільки за умови введення в конструкцію гармати дульного гальма.
Перший зразок гармати «А-19 танкова» виготовили 12 листопада — в люльку Д-5Т встановили ствол гармати Д-2, знятий з лафета М-30, з додатковим обточуванням його напрямної частини до діаметра люльки; з гармати Д-2 запозичили і Т-подібне дульне гальмо.
Державні випробування танка ІС-122 (об'єкт 240) пройшли дуже швидко і загалом успішно. Після чого його перекинули на один з підмосковних полігонів, на якому в присутності Ворошилова зі 122-мм гармати з дистанції 1500 м вистрілено в порожній вже розстріляний трофейний німецький танк «Пантера». Снаряд, пробивши бортову броню повернутої направо вежі, вдарив у протилежний лист, відірвавши його по зварному шву і відкинув на кілька метрів. Під час випробування у гармати А-19 розірвало Т-подібне дулове гальмо, при цьому Ворошилов ледь не загинув. Після цього дулове гальмо замінили на інше — двокамерне, німецького типу.
Перші серійні танки ІС-85 були виготовлені в жовтні 1943-го року, а ІС-122 — у грудні. Паралельно зі складанням ІСів у цехах ЧКЗ до кінця року тривав випуск танків КВ-85. У січні 1944-го року з цехів ЧКЗ вийшли останні 40 ІС-85, після чого завод почав випускати все більші обсяги ІС-122, оснащених новим 122-мм гарматою Д-25Т з клиновим напівавтоматичним затвором, завдяки чому вдалося трохи підвищити скорострільність (з 1-1,5 до 1,5-2 постр/хв). З березня 1944-го року дулове гальмо німецького типу замінили ефективнішим — конструкції ЦАКБ. Водночас танки ІС-85 перейменували в ІС-1, а ІС-122 — в ІС-2.
Військових не влаштовували низька скорострільність і малий боєкомплект нового важкого танка — 28 пострілів роздільного заряджання. Для порівняння: боєкомплект ІС-1 складався з 59 пострілів, а КВ-1с — зі 114. Крім того, вже після перших зіткнень ІС-2 з важкими танками противника з'ясувалося, що штатний 122-мм гостроголовий бронебійний снаряд БР-471 здатний пробити лобову броню «Пантери» лише з дистанції 600–700 м. Слабша лобова броня «Тигра» вражалася з відстані 1200 м, але потрапити з такої дистанції в німецький танк могли тільки добре підготовлені досвідчені навідники. При обстрілі німецьких танків потужними осколково-фугасними гранатами ОФ-471 у ІС-2 розтріскувались зварні шви і навіть відривався лобовий лист по зварному шву. Перші результати їхнього бойового використання підтвердилися стрільбовими випробуваннями танку на полігоні в Кубинці у січні 1944-го року і змусили конструкторів шукати нові рішення.
27 грудня 1943 вийшла постанова ДКО № 4851 про озброєння танка ІС гарматами великої потужності, і з лютого 1944 року почалося проектування трьох машин — ІС-3, ІВ-4 й ІС-5 (не плутати з однойменними повоєнними танками).
На початку 1944-го року виробництво танка ІС-1 припинили (випущено 107 машин). Із цього моменту у виробництві був тільки ІС-2. Незабаром на ньому змінили прицільні пристосування (зокрема вилучили перископічний приціл ПТК-5) і розширили броньову маску гармати. Із середини 1944-го ІС-2 почали випускати з похилою лобовою частиною корпуса без оглядового люка механіка-водія (так званої «пробки»), але із щілиною, закритою склоблоком. Крім того, був доданий великокаліберний зенітний кулемет ДШК, який, втім, установлювався не на всіх танках. У такому вигляді ІС-2 взяв участь у завершальних боях другої світової війни. Після випуску 3483 танків у середині 1945-го року виробництво його припинили.
Танки ІС-2 надходили на озброєння окремих важких танкових полків, яким уже при формуванні присвоювалося найменування «гвардійський». На початку 1945-го року було сформовано кілька окремих гвардійських важких танкових бригад, що включали по три важкі танкові полки кожна.
ІС-2 в грі[]
Всупереч реальним фактам, ІС-2 в грі чомусь доступний лише з 1945р+ (насправді у 1944 його випуск було вже припинено).
- Вартість з початку застосування $35
- Вартість апгрейду $75
- Наступник після модернізації IS-3 (Nuclear mode) (хоча всі ми прекрасно знаємо, що перші моделі радянського танка, що робилися для застосування в умовах ядерного протистояння були Т-54 і найбільш масово Т-55)
- Броня 80mm (500) [1]
- Швидкість по грі 30 km/h [2]
Виноски[]
- ↑ Для порівняння з реальною моделлю
Броня лоб корпусу (верх), мм/град. 120/60°
лоб корпусу (низ), мм/град. 100/-30°
борт корпусу (верх), мм/град. 90/15°
борт корпусу (низ), мм/град. 90/0°
корма корпусу (верх), мм/град. 60/49°
корма корпусу (низ), мм/град. 6 - ↑ В реалі швидкість по шосе, км/год. 37 км/год
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 10/15 км/год
* Сили і засоби СРСР * |
||
---|---|---|
Споруди, позиції | Позиція артилерії • Позиція важкої артилерії | |
Піхота та піхотне озброєння | стрілки / Гвардія • десантники • АА 37мм • 152-мм гармата • на 45мм / на 76мм • Gaubitsa 203мм | |
Танки, бронемашини, БМ | БА-11 • ЗСУ-37 • ІСУ-122 • Т-26 • Т-34 • КВ-1 / ІС-2 • СУ-85 / СУ-100 • Катюша • ІС-3 | |
Літаки | Німан • Ішак / Як-3 • Штурмовик • Пе-8 • Лі-2 | |
Інше | ГАЗ-67 • Ядерна гаубиця • Ракети v2 |
* Танки та бойові машини * |
||
---|---|---|
Малі та легкі танки | Chi-Ha ♦ H39 ♦ Panzer III ♦ Т-26 | |
Середні танки | Matilda ♦ Пантера ♦ Panzer IV ♦ Т-34 ♦ Шерман | |
Важкі танки | ARL 44 ♦ КВ-1 ♦ ІС-2 ♦ Тигр ♦ Чі-Рі ♦ Королівський тигр | |
САУ | Легкі: ♦ Середні САУ: StuG ♦ Sexton Важкі САУ: ІСУ-122 ♦ Sturmtiger |
|
Зенітні гармати та ЗСУ | FlaK 20mm ♦ FlaK 88mm ♦ Бофорс 40мм ♦ M16 | |
РСЗВ | Катюша ♦ | |
Артилерійські системи | Гаубиці ♦ Гармати |
|
Бронеавтомобілі | БА-11 ♦ Пума ♦ Sd.Kfz. 222 | |
Автомобілі | Kübelwagen • | |
Інші | · |